Фахівцям лабораторій часто доводиться відповідати на запитання щодо інтерпретації показників гематологічного аналізатора. Автоматичний гематологічний аналізатор сам інформує про клінічну картину пацієнта. Однак, і досі одними з актуальніших є питання про те, на підставі яких показників робляться дані висновки, і питання інтерпретації показників гематологічного аналізатора. Питання закономірне, оскільки замість звичних п’яти показників лікар отримує результат від 3-діф аналізатора, в якому наведено від 18 до 22 показників. Пропонуємо до Вашої уваги декілька оглядів щодо розшифровки деяких показників автоматичних гематологічних аналізаторів. Сьогодні поговоримо про інтерпретацію індексів еритроцитарної ланки гемограми.
Дана ланка оцінюється за кількістю еритроцитів (RBC), концентрації гемоглобіну (HGB), гематокриту (HCB) і еритроцитарних індексах (MСV, MCH, MCHC і RDW).
MCV, MCH, MCHC характеризують самі клітини, а не їх кількість, внаслідок чого є досить стабільними параметрами.
MCV – середній об’єм еритроцита в кубічних мікрометрах або фемтолітрах (фл). Вимірювання MCV проводиться одночасно з підрахунком еритроцитів по амплітуді імпульсів, що виникають при проходженні клітини через апертуру, а результати відображаються у вигляді гістограми розподілу еритроцитів за їх об’ємом. MCV змінюється протягом життя: у новонароджених досягає 128 фл, в перший тиждень знижується до 100-112 фл, до року становить 77-79 фл, у віці 4-3 років нижня межа норми (80 фл) стабілізується. MCV у дорослих нижче 80 фл оцінюється як мікроцитоз, вище 95 фл – як макроцитоз. Оцінка цього показника необхідна для характеристики популяції еритроцитів, що важливо при діагностуванні залізо- і В12-дефіцитних станів. Відносне зниження MCV може бути наслідком підвищеного вмісту фрагментів еритроцитів в крові (коагулопатія споживання, механічний ге-Молізе) і ін.
MCH – середній вміст гемоглобіну в окремому еритроциті в абсолютних одиницях (норма 27-31 пг). За MCH ділять анемії на нормо-, гіпо- і гіперхромні. MCH – більш об’єктивний, ніж кольоровий показник, який не відображає синтез гемоглобіну і його вміст в еритроциті, а багато в чому залежить від об’єму клітини.
MCHC – середня концентрація гемоглобіну в еритроциті, відображає ступінь насичення еритроцита гемоглобіном (норма 33 -37 г / дл). Зниження MCHC спостерігається при захворюваннях з порушенням синтезу гемоглобіну. Тим не менш, це найбільш стабільний гематологічний показник. Будь-яка неточність, пов’язана з визначенням гемоглобіну, гематокриту, MCV, призводить до збільшення MCHC, тому цей параметр використовується як індикатор помилки приладу або помилки, допущеної при підготовці проби до дослідження.
RDW – показник анізоцитозу еритроцитів, він розраховується як коефіцієнт варіації середнього об’єму еритроцитів (норма 11,5-14,5%). RDW характеризує коливання об’єму еритроцитів і вловлюється приладом значно точніше, ніж при візуальному перегляді мазка крові. Оцінка анізоцитозу під мікроскопом супроводжується цілою низкою помилок. При висиханні еритроцитів в мазку їх діаметр зменшується на 10-20%, в товстих мазках він менше, ніж в тонких. Повністю позбавитися від артефактів дозволяє тільки автоматизований підрахунок рідкої крові, при якому зберігається стабільність клітин.
RDW представляется важным дополнительным критерием для диагностики и динамического наблюдения за результатами лечения пациентов с анемиями.
Розглянемо діагностичну значимість цього параметра для моніторингу найбільш поширеного типу анемій – залізодефіцитної анемії (ЗДА). Гематологічні параметри істотно залежать від стадії ЗДА. Так, в початковій стадії анемії цього типу кількість еритроцитів знаходиться в межах норми, а вміст гемоглобіну може бути на нижній межі норми або зниженим, що відображає нормальну проліферативну активність кісткового мозку. Еритроцитарна гістограма дещо розширюється і починає зсуватися вліво, RDW підвищується (Мал. 1, 2).
Мал.1. Еритроцитарна гістограма в нормі
Мал.2. Початкова стадія залізодефіцитної анемії. Незначне розширення гістограми, підвищення RDW
У міру порушення гемоглобіноутворення відбувається зниження MCV, МСН, МСНС, збільшення RDW. Еритроцитарна гістограма істотно розширюється і значно зсувається вліво (Мал.3)
Мал. 3. Наростання дефіциту заліза. Розширення і подальший зсув еритроцитарної гістограми вліво.
На тлі лікування залізодефіцитної анемії препаратами заліза відбувається нормалізація концентрації гемоглобіну, MCV, МСН, МСНС. При цьому за рахунок появи в крові популяції нормальних і молодих форм (поліхромафілов) RDW продовжує зростати, основа еритроцитарної гістограми зсувається вправо, а сама крива має два піки, один з яких розташовується в області мікроеритроцитів, а інший – в зоні макроерітроцитів (Мал. 4а ).
Мал. 4. Динаміка показників червоної крові у хворого залізодефіцитною анемією в процесі лікування
Поступово піки на еритроцитарній гістограмі стираються, основа її звужується і гістограма приймає нормальну форму. Динаміка відновлення показників крові при ЗДА проілюстрована на Мал. 4а – 4в. Відзначимо, що останнім гематологічним показником, який нормалізується при успішному лікуванні анемії, є RDW. Зміни гематологічних показників корелюють з рівнем основних показників обміну заліза (вмістом сироваткового заліза, феритину, загальною залізозв’язуючою здатністю).
Крім залізодефіцитної анемії, еритроцитарна гістограма з двома піками еритроцитів між 50 і 140 фл, яка вказує на присутність гетерогенної популяції клітин, може спостерігатися після гемотрансфузій. Підвищені значення показника RDW також характерні для пацієнтів із захворюваннями печінки і пацієнтів, які перенесли переливання крові. Крім того, індекс анізоцитозу може бути завищений помилково, якщо в досліджуваному зразку присутні холодові аглютиніни.
За даними деяких зарубіжних авторів в цілому ряді випадків залізодефіцитної анемії RDW стає вище норми дещо раніше, ніж змінюються інші параметри (MCV і гемоглобін). Пропонується ізольоване підвищення RDW розцінювати як ранню прогностичну ознаку розвитку дефіциту заліза (Бессман Д.Д., 1989; Wintrobe M.M., 1993). Крім того, цей показник може надавати допомогу при диференціальній діагностиці мікроцитарної анемії. Так, у пацієнтів з малою b-таласемією відзначається низький рівень MCV, показник RDW зазвичай нормальний, тоді як при дефіциті заліза MCV – низький, а RDW – високий.
Використання сучасних гематологічних аналізаторів дозволяє швидко і з більш високою точністю, ніж при мануальних методах, оцінити стан кровотворної системи, визначити напрямок подальшого дослідження, оцінити динаміку змін червоної крові в процесі проведеної терапії. Наша компанія пропонує лінійку гематологічних аналізаторів LabAnalyt, які окрім інших стандартних еритроцитарних показників (кількість еритроцитів, концентрація гемоглобіну, гематокрит, MCV, MCH, MCHC), вимірюють ширину розподілу червоних кров’яних клітин (RDW) в двох варіантах: RDW-CV і RDW-SD, що дозволяє повністю продемонструвати неоднорідність розмірів еритроцитів в досліджуваному зразку.
В подальших оглядах ми розглянемо показники та індекси тромбоцитарної ланки гемограми та індекси підрахунку лекоформули на автоматичних гематологічних аналізаторах.