Система тромбоцитів грає ключову роль в патогенезі гемостазу, в процесах структурнофункціонального і трофічного забезпечення ендотелію сосудів мікроциркуляторного русла, а також репарації ендотеліоцитів та гладком’язових клітин. Тромбоцити є важливими постачальниками прокоагулянтних білків і необхідним каталізатором системи згортання крові. Типовими проявами кількісних порушень в системі тромбоцитів є тромбоцитози, тромбоцитопенії та тромбоцитемії.
Тромбоцитарна ланка гемограми оцінюється за кількістю тромбоцитів, тромбоцитарними індексами (середній об’єм тромбоцитів – MPV, показник анізоцитозу тромбоцитів -PDV, тромбокрит – PCT) і тромбоцитарною гістограмою. Тромбоцити підраховуютьсяв одному каналі з еритроцитами без попереднього лізису еритроцитів. Тому важливо, щоб прилад чітко диференціював крупні форми тромбоцитів (макротромбоцити) і східні з ними по об’єму еритроцити (мікроеритроцити) і фрагменти еритроцитів. Для цього в приладах передбачається система плаваючих дискримінаторів, що відокремлюють тромбоцити від еритроцитів. Якщо MPV перевищує 30 фл, то виводиться повідомлення “Micro RBC”, або “Macro PLT”.
Розглянемо значення основних тромбоцитарних індексів
- MPV – середній об’єм тромбоцитів – збільшується з віком: з 8.6 – 8.9 фл у дітей 1 – 5 років до 9.5 – 10.6 фл у людей старше 70 років. «Молоді» кров’яні пластинки мають більший об’єм, тому при прискоренні тромбоцитопоеза середній об’єм тромбоцитів зростає. Зростання цього показника може мати фізіологічне значення після:
- кровотечі, що відбулась;
- значної травми;
- об’ємного хірургічного втручання;
- лікування анемії;
- рясної менструації.
На тлі цих ситуацій відбувається компенсаторна стимуляція викиду тромбоцитарних формених елементів з кісткового мозку з подальшим наростанням в крові незрілих, більш об’ємних форм.
Патологічне збільшення буває при:
- аутоімунній тромбоцитопеніі;
- вроджених і спадкових синдромах;
- гіпертиреозі;
- гемоглобінопатії (таласемії);
- цукровому діабеті ;
- атеросклерозі;
- у курців та осіб, які страждають на алкоголізм;
- збільшенні селезінки в розмірах, що є ізольованим процесом або наслідком гематологічної патології.
Зниження об’єму PLT нижче норми буває рідко, але іноді відзначається в разі:
- спленектомії;
- синдромі Віскотта-Олдрича;
- мієлосупресії цитостатиками і хіміотерапією;
- променевого ушкодження кісткового мозку;
- цирозі печінки;
- деяких інфекційних захворюваннях.
- 2. PDV – ширина розподілу тромбоцитів за об’ємом – вимірюється у відсотках (коефіцієнт варіації тромбоцитометрічної кривої) і кількісно відображає гетерогенність популяції цих клітин за розмірами (ступінь анізоцитозу тромбоцитів) (Мал. 1). У нормі цей показник становить 1 – 20%. Наявність в крові переважно молодих форм приводить до зсуву гістограми вправо, старі клітини розташовуються в гістограмі зліва.
Мал. 1. Тромбоцитарна гістограма: а) в нормі; б) тромбоцитопенія; в) гіпертромбоцитоз, наявність макротромбоцитів.
Також існує ще декілька варіантів зміни гістограм тромбоцитів:
- Тромбоцитарна гістограма не закінчується на базисній лінії. Популяція тромбоцитів не може бути чітко відділена від популяції еритроцитів (Мал.2). Можливі причини такого розподілу:
- мікроеритроцити;
- шизоцити;
- макротромбоцити;
- агрегація тромбоцитів.
Мал. 2 Тромбоцитарна гістограма не закінчується на базисній лінії. Популяція тромбоцитів не може бути чітко відділена від популяції еритроцитів- Тромбоцитарна гістограма не починається на базисній лінії (Мал.3). Можливі причини:
- високе фонове значення (забруднення реагентів);
- фрагменти клітин (еритроцитів, лейкоцитів);
- висока кількість бактерій в крові.
Мал. 3 Тромбоцитарна гістограма не починається на базисній лінії- Тромбоцитарна гістограма має декілька піків (Мал.4). Можливі причини:
- анізоцитоз тромбоцитів;
- відновлення тромбоцитарної ланки після хіміотерапії;
- агрегація тромбоцитів (часто спостерігається «зигзаг»-крива).
Мал. 4 Тромбоцитарна гістограма має декілька піків3.РСТ – тромбокрит є параметром, який відображає частку обсягу цільної крові, займану тромбоцитами. Він аналогічний до гематокриту і виражається у відсотках. У нормі тромбокрит становить 0,15 – 0,40%. В даний час цей критерій поки не набув широкого поширення в клінічній практиці, так як він не є вузько специфічним.Однак він дозволяє оцінити роботу системи згортання крові і загальний ризик розвитку тромбоемболічних ускладнень.