С-реактивний білок. Клінічне значення.
С-реактивний білок – це глікопротеїн, що виробляється печінкою і відноситься до білків гострої фази запалення. Під дією протизапальних цитокінів (інтерлейкіну-1, фактору некрозу пухлин – альфа і особливо інтерлейкіну-6) його синтез збільшується вже через 6 годин, а концентрація в крові зростає в 10-100 разів протягом 24-48 годин після початку запалення. Найбільш високі рівні СРБ (понад 100 мг/л) спостерігаються при бактеріальній інфекції. При вірусній інфекції рівень СРБ зазвичай не перевищує 20 мг/л. Концентрація СРБ також підвищується при некрозі тканин (у тому числі інфаркті міокарда, пухлинних некрозах).
СРБ бере участь в активації комплементу (групи білків, що є частиною імунітету), моноцитів, стимулюванні експресії молекул адгезії ICAM-1, VCAM-1, Е-селектину на поверхні ендотелію (вони забезпечують взаємодію клітин), зв’язуванні та модифікації ліпідів низької щільності (ЛПНЩ) , тобто сприяє розвитку атеросклерозу.
Прогресивне збільшення СРБ пов’язане з активністю запального процесу та ступенем ушкодження тканин. Причому СРБ є більш чутливим показником активного запалення, ніж швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ), підвищується і зникає раніше, ніж змінюється ШОЕ.
Підвищення СРБ може передувати появі лихоманки, болю та інших ознак хвороби. Деякі спеціалісти визначають тривалість антибактеріальної терапії залежно від термінів зниження СРБ.
У неускладненому післяопераційному періоді СРБ досягає максимальних значень на третій день та протягом тижня знижується до нормального рівня. Збереження високих значень СРБ і його подальшого підвищення свідчить про приєднання інфекції.
СРБ ШОЕ
СРБ (С-реактивний білок) має ряд переваг перед ШОЕ (швидкість осідання еритроцитів) у діагностиці запальних процесів:
- Чутливість та швидкість реакції:
СРБ значно чутливіший до запалення і швидше підвищується при його виникненні, ніж ШОЕ. Це дозволяє виявити запальний процес на ранній стадії та вжити відповідних заходів.
- Швидше повернення до норми:
Після початку лікування, рівень СРБ знижується до нормальних значень значно швидше, ніж ШОЕ. Це дозволяє оцінити ефективність терапії та динаміку одужання пацієнта, а також своєчасно виявити можливі ускладнення.
- Допомога у моніторингу антибіотикотерапії:
Зменшення рівня СРБ на фоні лікування антибіотиками може вказувати на ефективність терапії та дозволяє скоротити тривалість лікування.
- Допомога у диференціальній діагностиці:
СРБ може бути корисним для диференціації між бактеріальними та вірусними
інфекціями, а також для оцінки ризику розвитку серцево-судинних захворювань.
Отже, СРБ є більш чутливим та раннім індикатором запалення, він швидше реагує на зміни та повертається до норми після лікування, ніж ШОЕ. Крім того, СРБ може бути корисним для моніторингу ефективності лікування антибіотиками.
Важливо зазначити:
- Жоден з цих показників (СРБ чи ШОЕ) не є специфічним, тобто не дозволяє визначити точну причину запалення. Окремо визначення СРБ не дозволяє уточнити діагноз та характер захворювання, але з високою чутливістю дає можливість встановити факт активного запалення чи пошкодження тканини.
- Для встановлення діагнозу необхідно враховувати клінічну картину, результати інших лабораторних досліджень та дані інструментальних обстежень.
